ДВОСПА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для спання вдвох. Він.. пішов до великої кімнати, де стояло їхнє двоспальне ліжко… (А.-Дав., За ширмою, 1963, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.