ДВОРЯ́ДНИЙ, а, е. У два ряди. Дерева в паркових дворядних алеях треба садити рівними рядами (Озелен. колг. села, 1955, 63).

∆ Дворя́дна гармо́нія — гармонія, що має два ряди клавішів. Хтось, свиснувши, розтягнув на коліні дворядну гармонію (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 225.

Дворя́дний, дворядо́вий, а, е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 363.