Дво́рський, а, е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем’єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 363.

дво́рський = дворе́цький — ви­щий урядовець княжого двору, що заступав князя у його відсутність, стояв на чолі княжого війська, був його представником у суді та адмі­ністрації.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 171.