Про УКРЛІТ.ORG

дворак

ДВОРА́К, рідко ДВОРЯ́К, а́, ч., іст., розм. Селянин, що працює у панському дворі; дворовий (у 2 знач.). Нема в світі так нікому, як тим бідним дворакам (Думи.., 1941, 228); Крутиться там ціла купа лакеїв та двораків (Фр., II, 1950, 366); Ніхто не бачив, як о. Гервасій вже на цей раз вертався з двору, чи смутний, чи веселий; а за ним два дворяки йшло (Свидн., Люборацькі, 1955, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 224.

Двора́к, ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де…. дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 363.

вгору