ДВОРАЗО́ВИЙ, а, е. Здійснюваний (здійснений) два рази. Залунав дворазовий різкий ляск (Фр., III, 1950, 239); // Який здійснюється два рази у певний період, строк та ін. (про систему організації праці, роботи і т. ін.). В колгоспах району впроваджено дворазове доїння корів (Колг. Укр., 1, 1957, 3); Підвищення життєвості рослин озимої пшениці у весняно-літній період особливо спостерігається при дворазовому підживленні — восени суперфосфатом, а навесні —— азотними добривами (Колг. Укр., 9, 1959, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 224.