ДВОКО́РПУСНИЙ, а, е. Який має два корпуси (у 2 знач.); складений з двох корпусів. Двокорпусний вулик використовується в різних районах країни, де умови медозбору вимагають установки другого корпусу (Бджільн., 1956, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 223.