ДВОГРА́ННИЙ, а, е. Який має дві грані. Фігура, утворена двома півплощинами.., що виходять з однієї прямої, називається двогранним кутом (Геом., II, 1954, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 220.