ДВОБО́Р’Я, я, с., діал. Двобій (у 1 знач.). Польські пани випустили на двобор ’я з Семеном одного найдужчого свого вояку (Укр .. казки, легенди.., 1957, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 220.