ДВИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до двигу́н 1. — Зараз буде світло. У нас свій двигунець (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 218.