ДВЕ́РІ, е́й, мн. Отвір у стіні для входу і виходу. Радіє він — плете, Не думає про те, Що ясла будуть на півхати — Такі, що й в двері не пропхати (Гл., Вибр., 1957, 219); * Образно. Казали люди — сюди [в тюрму] двері широкі, а відціля — вузька щілинка (Збан., Єдина, 1959, 91); // Стулка,що закриває отвір — вхід і вихід. Заскрипіли рано двері У великій хаті (Шевч., II, 1953, 130); — Ач, як будови помурували!… які двері, вікна повставляли… всього тебе, як у воді, видно! — [думав Грицько] (Мирний, II, 1954, 72); Ключ у дверях задзвенів (Рильський, І, 1946, 116).
◊ Две́рі в що, куди-- шлях, вихід до чого-небудь, кудись. [Валя:] Я заздрю нашим пілотам… вони ідуть в стратосферу. Їм дано слухати пульс вічності.. [Стьопа:] Дев’яносто тисяч пульсів, Терентію Йосиповичу, це двері в нашу стратосферу (Корн., І, 1955, 90); Жи́ти мов (як, немо́в і т. ін.) у бо́га за двери́ма див. жи́ти; Ломи́тися (вломи́тися) у відчи́нені (відкри́ті) две́рі, книжн. — твердити, доводити те, що вже всім відоме, чого ніхто не заперечує. Доводити, що наша радянська інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (Рад. літ-во, 4, 1963, 6); —Ти, Нерчин, просто ломишся у відкриті двері (Рибак, Час.., 1960, 764); Не в ті две́рі піти́ (потра́пити і т. ін.) — не те сказати, зробити і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (Фр., VI, 1951, 358); Показ́увати (показа́ти) [на] две́рі кому — наказувати вийти, залишити приміщення; проганяти. Друга б на її місці давно йому [чоловікові] на двері показала, раз він такий… (Кучер, Трудна любов, 1960, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 2. — С. 217.
две́рі — отвір у стіні будівлі для входу й виходу; вступ до господи; символізують вільний вихід, шлях кудись взагалі; загальнолюдським символом є відчинені двері (вільний вхід) і зачинені двері (невільний вхід); якщо кажуть, що в когось «двері не запираються ні вдень, ні вночі», то йдеться про гостинну людину, а «показують на двері», коли когось проганяють; за Біблією, двері — це Ісус Христос, тобто його посередництво у вірі в Бога (звідси вираз як у Бога за дверима жити — жити в достатку, щасливо, безтурботно); з давніх-давен двері символізують межу, а також оберіг від злих духів; вставляючи дверну раму (одвірок), казали: «Двері, двері! Будьте ви заперті злому духові і злодію» — і робили сокирою знак хреста; у Гуцульщині на дверях іноді зображувалася сонячна символіка; оберегами на дверях були підкова, прибита до порога, або три хрести на одвірку, засмалені четверговою сіллю (див. Страсни́й понеді́лок); під лавку біля дверей завжди клали сокиру як магічний засіб від усякого зла; при дверях вивішували спеціально виткані й вишиті завіси, що теж служили оберегами; ту саму функцію виконували різьблені й випалені прикраси на одвірках; для утеплення дверей узимку виготовляли із соломи або волосіння смужки, так звані діди або баби, які прилаштовували в тих місцях, де двері сходилися з одвірками; «діди» утеплювали помешкання та оберігали від злих духів; на дверях крейдою малювали хрестики, що мали «заступити дорогу нечистій силі» (пop.: «Заступи чортові дорогу, то він вікном улізе»); коли господиня випікала хліб, то наказувала хатнім «не рипатися», тобто не входити й не виходити, — «бо паляниці підгорять і репатимуться»; якщо ж на хлібинах з’явилися тріщини або западини, то була ознака недоброго, — бо через двері проник нечистий»; коли хтось у хаті помирає, двері й вікна годилося відчиняти навстіж, аби могла вільно вийти душа покійника; при народженні дитини на одвірку робили зарубку; прищемлюванням пальців дверима допитували злодіїв і застерігали їх від майбутніх злочинів, оскільки клятви чи зізнання вважалися найправдивішими саме біля дверей; казкова хатка Баби-Яги «без вікон, без дверей» — помешкання «того (іншого) світу»; відомі так звані «чорні заговори»: «Встану я не благословляючись, піду не хрестячись, ні дверима, ні воротами, а димним вікном»; за повір’ями, треба на ніч вікна і двері хрестити, щоб через них ніяка нечиста сила не ввійшла, та на дверях класти хрести смолою протягом усього року, а від пожежі мазати молоком косяки дверей і вікон; у загадці про гарбуз, огірок також фігурують двері: «Без вікон, без дверей, повна хата людей».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 168-169.
