ДВЕ́РНИК, а, ч., діал. Швейцар. Двоє дверників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені (Панч, III, 1956, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 217.