ДВАНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двана́дцять. — Оце ж той дванадцятий, подумала я собі (Н.-Лев., III, 1956, 262); Сідав [він] до фортепіано щовечора о десятій і грав до дванадцятої (Смолич, II, 1958, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 216.

Двана́дцятий, а, е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 361.