ДВАДЦЯ́ТОК, тка, ч., розм. Кількість із двадцяти одиниць. Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Мирний, II, 1954, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 216.

Двадця́ток, тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало. Млр. л. сб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 360.