ДАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому-небудь. 10 вересня датовано останню радіограму від капітана «Лахтака» (Трубл., І, 1955, 309); // Установлювати дату якої-небудь події, документа. Пам’ятки усатівського типу слід датувати кінцем III — самим початком II тисячоліття до н. е. (Ар-хеол., VIII, 1953, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 214.