Давні́ш нар.

1) Сравнит. ст. отъ давно́.

2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять…. — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 355.