ДАВНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна. Груні видно — тріщать давньовічні звичаї, молоді сили прагнуть вирватися на широкий світ (Горд., II, 1959, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206.