ГІПНОТИ́ЧНО. Присл. до гіпноти́чний 2. Комбат гіпнотично дивився на червоноармійців (Панч, Солом. дим, 1929, 27); Його [голосу Шабанова] бояться всі — чоловіки і жінки. Він діє на них майже гіпнотично (Довж., Зач. Десна, 1957, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 73.