ГІДРА́Т, у, ч. Хімічна сполука, що містить молекули води. Більшість окислів прямо або посередньо утворює сполуки з водою, які мають загальну назву гідратів окислів, або гідроокисів (Заг. хімія, 1955, 307); Їдкий кальцій називається також гідратом окису кальцію (Хімія, 7, 1956, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 65.