ГІДРА́НТ, а, ч. Водорозбірний пристрій на водопровідній мережі для подачі води, здебільшого при гасінні пожеж. Пожежні гідранти встановлюють на [водопровідній] сітці уздовж забудованих проїздів через 80-100 м для забору води під час гасіння пожеж (Довідник сіль. будівельника, 1956, 326).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 65.