ГІГАНТИ́ЗМ, у, ч. Надмірний патологічний ріст людини, тварини або окремих частин їх організму, викликаний розладом діяльності залоз внутрішньої секреції. Федір Петрович, на якусь мить повіривши, що в дочки справді починає розвиватися гігантизм, гарячково обмацав її худеньку постать (Руд., Остання шабля, 1959, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 64.