ГІБРИ́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до гібри́д 1.

2. Виведений способом гібридизації. — Ось перші гібридні зернятка пирію і озимої пшениці «Українки»,— сказав агроном (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 63.