ГІБРИ́Д, а, ч. 1 Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації. В результаті схрещування двох не зовсім подібних рослин у природі завжди утворюються нові рослини — мішанці, або так звані гібриди (Юним мічур.., 1955, 24); Селекціонери одержали гібриди абрикоса, вишні, смородини, агрусу й інших плодових та ягідних рослин (Рад. Укр., 5.1 1955, 1); З Біловезької Пущі завіз він [Клименко] сюди зубрів, з долин Міссісіпі, з-під ножа американських браконьєрів, вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів — гігантів зубробізонів (Гончар, Таврія.., 1957, 184).

2. перен., розм. Помісь. Саме найменування.. — українсько-німецькі націоналісти — звучить, як назва якогось огидного гібрида (Рильський, III, 1956, 35); — Сердита, видимо, у вас сусідка? — Та як вам сказати! Характер правильний — гібрид кобри з ящіркою (Вишня, 1, 1956, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 63.