ГУЧНІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати гучнішим (див. гучни́й 1). Зойки гучнішали, ставали несамовитими, наче за дверима каземату вила сотня вовків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 201.