Про УКРЛІТ.ORG

гухати

ГУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що гу́хкати. Ніби вибухи, гухають десь неподалеку штормові вали (Головко, Літа.., 1956,177); Ні на мить не припиняється оглушлива гуркотнява. Громіздкі стани гухають, скрегочуть (Хижняк, Невгамовна, 1961, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 200.

вгору