ГУСЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до гуся́. Дідусь посивілий гукав: — Гиля! Гусяток жене в мураву (Воронько, Тепло.., 1959, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 199.