ГУСЯ́ТИНА, и, ж. Гусяче м’ясо. У пузатих горщиках варився борщ з гусятиною (Донч., III, 1956, 170); Гусятина не є дієтичною і засвоюється організмом людини гірше, ніж куряче та індиче м’ясо (Птахівн., 1955, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 199.

Гу́ся́тина, ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 343.