ГУСТОШЕ́РСТИЙ, а, е. З густою шерстю, вовною. Такою далекою.. здається тепер Амарові його колишня мрія про отару густошерстих овець (Донч., II, 1956, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 199.