ГУРА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Спиртово-горілчаний завод. Там в березі є човни управителя гуральні, на котрих рибалки ловлять коропи (Н.-Лев., IV, 1956, 77); Того вечора зупинилась панська гуральня: насос, що подавав воду з ставка, зіпсувався (Кучер, Пов. і опов., 1949, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 195.

Гура́льня, ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 340.

гура́льня — старовинний спирто­во-горілчаний завод (гура́льник — майстер на такому заводі). Там в березі є човни управителя гуральні, на котрих рибалки ловлять коропи (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 162.