ГУЛЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. гуля́ти. Купила собі дуже порядний костюм для гуляння (Л. Укр., V, 1956, 420); Почав я по ярмарках блукати .. Піп на мене гнівався за таке гуляння (Вовчок, VI, 1956, 255); Будиночок, подвір’я .. й провулок на цілий квартал аж двигтіли від гуляння та веселощів (Смолич, V, 1959, 92).
2. Те саме, що гу́ля́нка 1. Їх можна було бачити на гулянні тільки вдвох (Шиян, Баланда, 1957, 70); // Масове святкування. Ввечері на Олександрівському бульварі мало відбутися величезне всенародне гуляння — ілюмінація, .. фейєрверк (Смолич, II, 1958, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 191.