ГРІХОВО́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до гріхово́дник. — Що ти плетеш, гріховоднице? — накинулась на неї мати (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 171.