ГРЯ́СТИЦЯ, і, ж. (Dactylis L.). Багаторічний кормовий злак. І цвітіння вівсяниці та стоколосу, і дух прив’ялої грястиці та люцерни.. — все переносило його в дні дитинства (Рудь, Гомін.., 1959, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 185.

Гря́стиця, ці, ж. — звичайна. Раст. Dactylis glomerata. Шух. I. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 335.