ГРУ́ШЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гру́ша 1. Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку (Шевч., II, 1953, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 183.