ГРУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Об’єднувати в групу (в групи), розміщувати групами. Основними організаціями, навколо яких необхідно групувати безпартійний селянський актив, є Ради, кооперація та інші органи (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 300); Щоліта він їде у фольклорні експедиції, записує народні мелодії, групує їх за певними музичними типами (Вітч., 7, 1962, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 183.