ГРУНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. грунтува́ти і грунтува́тися. Прикладом грунтування своєї художньої мови переважно на рідних говіркових засадах є творчість буковинця гуцула Йосифа Юрія Федьковича (Пит. походж. укр. мови, 1956, 27); Досі і в нашій країні, і за кордоном, перш ніж нанести на метал емаль, його піддають так званому грунтуванню (Веч. Київ, 6.IV 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 182.