ГРУДОМА́ХА, и, ж., розм. Велика грудка (у 1 знач.). Третя грудомаха подала їм звістку, що щось кидало з тітчиного садка (Мирний, IV, 1955, 96); Треба було скидати на транспортер останні грудомахи породи й дріб’язок (Хор., Місто.., 1962, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 180.

Грудома́ха, хи, ж. Большой комокъ, большой кусокъ какой либо массы плотной. Грудками в воду і почали жбурляти; Юда як не вхопить грудомаху, як не бухне. Гн. І. 120.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 332.