ГРУДИ́НА, и, ж.

1. анат. Те саме, що грудни́на 2. Верхні 10 пар ребер сполучаються хрящами з вузькою плоскою кісткою — грудиною (Анат. і фізіол. люд., 1957, 35).

2. розм. Те саме, що гру́ди 1. Уславлений бунтарник Терпило колесом випинав могучу грудину.. і казав промову (Вас., І, 1959, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 179.

Груди́на, ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226.

2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 332.