ГРУБОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має товсте, грубе стебло. —Грубостебле сіно перед згодовуванням подрібнюють (Колг. енц., І, 1956, 638).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 179.