ГРУ́БНИЙ, а, е. Стос. до груби.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 178.

Грубни́й, а́, е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.

Гру́бний, а, е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.

Гру́бний, а, е и гру́бній, я, є. Относящійся къ печкѣ, печной. Зміев. у. Грубня печина. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 331.