ГРУ́БА, и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення. Стара пані цілу зиму топила в грубах полотном, що лишилось ще од панщини… (Коцюб., II, 1955, 18); Тут .. краще годували, а взимку можна було іноді погрітися біля гаряче напаленої груби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 177.