ГРОСМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Найвище шахово-спортивне звання; особа, що носить це звання. Міжнародний турнір.. закінчився перемогою молодого радянського гросмейстера (Перша книга шахіста, 1952, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 176.