ГРОМОПОДІ́БНИЙ, а, е. Який звучанням нагадує грім; дуже голосний, гучний. Плужник, невисокий на зріст, але ширококостий і огрядний, мав громоподібний голос і величезні руки (Ткач, Плем’я.., 1961, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 176.