ГРОЗОВІДМІ́ТЧИК, а, ч. Прилад, що фіксує й відмічає грозові явища. Першим у світі радіоприймачем був грозовідмітчик Попова (Радіолокація.., 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 173.