ГРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гроба́к. Трясогузочка — пташка корисна, вона гробачків нищить, комах різних, кузьок (Вишня, І. 1956, 384); * Образно. Парторг вирішив не думати більше про ці відвідини і взявся до роботи, але гробачок тривоги не зник (Собко, Звич. життя, 1957, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 172.