ГРОБА́Р, я́, ч. Те саме, що гробокопа́ч. — Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Стельмах, Хліб.., 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 172.