Про УКРЛІТ.ORG

гримотання

ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гримота́ти, гримоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Він іде, а вже за шию крапля впала ось холодна; раптом блиснуло у хмарій почалося гримотіння… (Тич., До молоді.., 1959, 101); Дівчина.. прислухалася до далекого, все затихаючого гримотіння вагонних коліс (Собко, Шлях.., 1948, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 168.

вгору