ГРИЗО́ТНИЙ, а, е. Який викликає страждання, муку Непередбачена гризотна туга схопила його за душу (Коп., Навколо полум’я, 1961, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 166.