ГРИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до гри́зти. Дівчата брали по тістечку.., надкушували його несміливо, немов мишка гризнула, і клали поштиво на тарілочку біля склянки з чаєм (Вільде, Повнол. діти, 1960, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 166.