ГРЕ́ЧНО. Присл. до гре́чний. [Яцько і Яциха:] Годі-бо вам гостей дратувати, Пора вже їх гречно частувати (Кроп., II, 1958, 106); Він гречно вклонився і.. віддав їм свої подарунки (Собко, Срібний корабель, 1961, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 165.