ГРЕЧКОСІ́Й, я, ч., розм.

1. Той, хто сіє гречку. Чомусь вважається, що гречка — примхлива і маловрожайна культура. А семенівські гречкосії минулого літа своїм досвідом заперечили цю думку (Минко, Повна чаша, 1950, 12).

2. заст., зневажл. Людина, що займається хліборобством; хлібороб, землероб. [Мирон:] Хочу хліборобом стать, гречкосієм (К.— Карий, II, 1960, 111); Юнак одразу спостеріг Зневагу в цих панів до себе, До гречкосія, мужика (Воскр., І всерйоз.., 1960, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 165.

Гречкосі́й, сі́я, м.

1) Сѣющій гречу.

2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч.

3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.

гречкосі́й — той, хто сіє, культи­вує гречку; символ селянина-трудівника, звідки народна назва хлі­бороба, землероба. І знову шкуру дерете З братів незрящих, гречкосіїв (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 155.