Гречва́, ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 324.